взір
ВЗІР (УЗІ́Р), взо́ру, ч., рідко.
1. Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь.
Як узір хороший у сіна – зелене, то й сіно в ціні (Сл. Гр.);
// Зразок кого-, чого-небудь.
В тоті [ті] часи батько Мартовича був взором порядного, непідкупного громадянина (В. Стефаник).
2. Те саме, що взіре́ць 2.
Настя розгорнула взір, на котрому була вимальована райська птиця в гірлянді з чудових рож усякого кольору (І. Нечуй-Левицький);
Спасибі ж, руки, вам за взори ці квітучі (М. Рильський);
Десь років двадцять, певне, вже пройшло Гіркої долі, вдовиної долі, Відколи клала я узір на тло Цієї рясно вишитої льолі (М. Бажан).
3. діал. Зір, погляд.
Жандарм надармо натужував взір і слух – годі було добачити або почути що-небудь (І. Франко);
Востаннє взір борця зайнявся з гніву і з стогоном в несилі тяжкій згас (М. Старицький).
◇ (1) На взір:
а) на вигляд, зовні.
Не коштовний на взір Вельми простий убір. Тільки шабля в камінні аж тає [тане] (П. Грабовський);
Гетьман [Мазепа] був суворий, гарний на взір (Ю. Мушкетик);
б) на зразок, як зразок кого-, чого-небудь.
А дівчина ота спитала: – Тітко Маріє, чи сюди кизяка в глину не треба більш? – і показала в жмені кавалок, що принесла на взір (А. Головко);
в) (чий, кого, чого) подібно до кого-, чого-небудь, як хтось, щось.
[Антей:] Будь утішена, бо наш Федон вже ж вирізьбив на взір твій Терпсіхору (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- взір — взір іменник чоловічого роду візерунок; зовнішній вигляд рідко Орфографічний словник української мови
- взір — Взір. Приклад, зразок. Політична праця сих послів не могла, отже, бути взором для нашої політики, котру ми вже від 10 літ одностайно, ясно, сміло і, можна сказати, із желізною консеквенциєю, заступаємо (Б., 1895, 8, 1) // пол. wzór — 1) приклад, зразок, взірець, модель, 2) малюнок Українська літературна мова на Буковині
- взір — Зразок, взірець, приклад; У ФР. кшталт, копил, манір. Словник синонімів Караванського
- взір — (узір), взору, ч., рідко. 1》 Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь. На взір — а) на вигляд, як видно зовні; б) як зразок кого-, чого-небудь. 2》 Те, що намальоване або вишите; візерунок. 3》 діал. Зір, погляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- взір — ВИ́ГЛЯД (сукупність зовнішніх ознак, особливостей кого-, чого-небудь), ГА́БІТУС спец., ВИД рідко, ВЗІР (УЗІ́Р) рідко, ПОЗІ́Р діал.; ЗО́ВНІШНІСТЬ, ПОДО́БА, ПОСТА́ВА рідше (стосовно людини); ОБЛИ́ЧЧЯ, КШТАЛТ, ЛИЦЕ́ рідко, ЛИК заст. (стосовно чого-небудь). Словник синонімів української мови
- взір — Взір, взо́ру; взіре́ць, -рця́; -рці́, -рці́в (зразок), але узі́р, узо́ру; узо́ри, -рів; узіре́ць (візерунок) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- взір — ВЗІР (УЗІ́Р), взо́ру. ч., рідко. 1. Зовнішній вигляд кого-, чого-небудь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні (Сл. Гр.); // Зразок кого-, чого-небудь. В тоті часи батько Мартовича був взором порядного, непідкупного громадянина (Стеф. Словник української мови в 11 томах