вибавитися

Ви́бавитися. Врятуватися, позбутися, звільнитися. То все правда, що ви говорите про то, як нам доскулюють пани; ми то і самі знаємо, та ти научи нас, як вибавити ся від всього того (Б., 1899, 35, 2)

// пол. wybawić się — вибавитися, врятуватися, визволитися.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибавитися — ви́бавитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибавитися — ВИ́БАВИТИСЯ див. вибавля́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. вибавитися — ВИ́БАВИТИСЯ див. вибавля́тися. Словник української мови в 11 томах
  4. вибавитися — Вибавлятися, -ляюся, -єшся сов. в. вибавитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Избавляться, избавиться, спасаться, спастись. 2) Выводиться, вывестись, уничтожаться, уничтожиться. Словник української мови Грінченка