вивлащенє

Ви́влащенє. Вивласнення, відчуження. Але на кождий спосіб гадка сама дуже здорова і добра, і коли б єї добре перевести в житє, то напевно спинило б ся вивлащенє хліборобів із землі (Б., 1895, 43, 3)

// пол. wywłaszczać, wywłaszczyć — відчужувати, відчужити.