вивінувати

Ви́вінувати, вивіно́вувати.

1. Наділити (наділяти). Народна школа має за завдане: виховувати діти морально-релігійно, розвивати їхні духові сили, вивінóвувати їх відомостями і зручностями, потрібними в житю задля дальшого образованя, і покласти підвалини задля того, щоб виобразувати з них здатних людий і добрих членів громадянства (параграф 1 Шкільного закона про народні школи) (Канюк, 1911, 104).

2. Наділити посагом при одруженні. Розібравши се добре, старшина каси в Гараздівцях зачала між людьми ширити думку, аби господарі для своїх доньок від родин аж до відданя складали місячно малими сумами гроші на вкладку щадничу, аби було чим вивінувати на нове господарство (Товариш, 1908, 151)

// укр. віно — посаг, придане, вінувати — давати віно, посаг (як заст. у СУМ, 1, 677, 678); пол. wiano — придане, посаг; порівн. пол. wyposażać — 1) давати придане, виділяти частину майна, наділяти; 2) постачати, обладнати, устаткувати; див. випосажити.