виелімінувати
Ви́елімінувати. Вилучити. Тим часом ся надія завела, народний парлямент не тільки не виелімінував национальні спори з політичного житя Австриї, але й сам так тяжко занедужав ними, що дехто сумніває ся, чи взагалі парлямент поверне до здоровля (Б., 1909, 30, 1)
// пол. wyeliminować — 1) видалити, вилучити, 2) усунути.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виелімінувати — Ви́елімінувати: Ви́елімінувати́: — виключати [46-1;46-2;48] Словник з творів Івана Франка
- виелімінувати — виелімінува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виелімінувати — ви́елімінувати позбавити можливості щось робити; усунути (ст): Користаючись з національного замішання нашої дружини, один з німців допав під наші ворота і вправним ударом ноги в гортань виелімінував нашого воротаря з гри (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт