1. Українська літературна мова на Буковині

виелімінувати

Ви́елімінувати. Вилучити. Тим часом ся надія завела, народний парлямент не тільки не виелімінував национальні спори з політичного житя Австриї, але й сам так тяжко занедужав ними, що дехто сумніває ся, чи взагалі парлямент поверне до здоровля (Б., 1909, 30, 1)

// пол. wyeliminować — 1) видалити, вилучити, 2) усунути.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виелімінувати — Ви́елімінувати: Ви́елімінувати́: — виключати [46-1;46-2;48] Словник з творів Івана Франка
  2. виелімінувати — виелімінува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виелімінувати — ви́елімінувати позбавити можливості щось робити; усунути (ст): Користаючись з національного замішання нашої дружини, один з німців допав під наші ворота і вправним ударом ноги в гортань виелімінував нашого воротаря з гри (Селепко) Лексикон львівський: поважно і на жарт