виживити

Ви́живити, виживля́ти. Прогодувати, прохарчувати. Земля і так не може всіх виживити (Б., 1895, 7, 3); 5 осіб одягнути, виживити, і всякі і всі видатки тою сумою покрити неможливо (Коб., Слова..., 236)

// пол. wyżywić, wyżywiać — прогодувати, прохарчувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виживити — ви́живити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виживити — див. виживляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виживити — ВИ́ЖИВИТИ див. виживля́ти. Словник української мови в 11 томах