визика

Ви́зика. Назва дії за знач. визичити. Папір (гарний, гладкий) добував він сам, сам складав із рукопису в друкарні поза годинами праці (по 6. год. ввечір) і платив друкарні тільки за визику черенок та за машину — тим-то вклад його в видання з грошевого боку не був дуже великий (Сімович, 1938, 77).