визискати

Ви́зискати. Використати, обернути на свою користь. В висшій політиці повинні наші провідники, яко немічні, бути дуже розважні, не повинні поривати ся, як то кажуть, з мотикою на сонце, а противно-повинні уміти хісновати із кождої хвилі, повинні визискати кожду і найменьшу дрібницю, що зможе принести користь для нашого національного розвою (Б., 1895, 29, 1); Дідичі і висша церковна єрархія, що за часів підданьства вели ряд в краю і мали меньше-більше визначний вплив, старали ся визискати сю нову свобіднійшу хвилю для піддержаня своєї власти (Б., 1895, 41, 2)

// пол. wyzyskać — 1) використати щось на свою користь, скористатися чимсь, wyzyskać sytuację — скористатися становищем, 2) піддати (людину) експлуатації, визискові.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me