вилєґітимуватися

Ви́лєґітимуватися. Посвідчити свою особу. Але й Дорошенкові не обійшлося без допомоги “городовика“, якому мусів вилєйтимуватися й назвати своє ім'я (Сімович, 1938, 39)

// пол. wylegitymować (kogo?) — перевірити документи на підтвердження особи (у кого?), wylegitymować się (komu?) — посвідчити свою особу.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me