1. Українська літературна мова на Буковині

виплив

Ви́плив. Наслідок. Ґімназиї роблять з одного бокууступку духови часу і приймають у свій плян нові науки, з другого однак стоять все ще на становиску старого клясичного образованя. Випливом сего є вироблене сталої схеми лєкций, які ученик в семи або осьми предметах мусить рік-річно переробити, коли не хоче перепасти (Корд., 1904, 36)

// порівн. пол. wypływać — випливати, виходити, виявлятися (наслідком).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виплив — ви́плив іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. виплив — -у, ч., рідко. Те саме, що вилив. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплив — ВИ́ПЛИВ, у, ч., рідко. Те саме, що ви́лив 1. Від скал, що затіснювали виплив потоку з тухольської долини, лежали вже довгі тіні (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. виплив — ВИ́ЛИВ (вихід назовні якої-небудь рідини, рідкої маси), ВИ́ПЛИВ рідше; ВИЛИВА́ННЯ, ВИТІКА́ННЯ (про недок. дію). Вилив нафти в море стався після пожежі (з журналу); Собака реагує (на виклик рефлексу) виливанням слини (з журналу); Торрічеллі вивчав витікання води з посудин (з журналу). Словник синонімів української мови
  5. виплив — ВИ́ПЛИВ, у, ч., рідко. Те саме, що ви́лив. Від скал, що затіснювали виплив потоку з тухольської долини, лежали вже довгі тіні (Фр., VI, 1951, 28). Словник української мови в 11 томах
  6. виплив — Ви́плив, -ву м. 1) Истеченіе, изліяніе. 2) Истокъ. Желех. Словник української мови Грінченка