випозичуванє
Випози́чуванє Позичання. Крім того, я користувалась і випозичуванєм книг-головно німецких, чи то з міської бібліотеки, чи з приватних ліпших домів, з котрих назву лиш дім одного поважного й високоосвіченого — дім старости Кохановского (Коб., Автобіографія, 18)
// див. випозичений.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me