випозичуванє

Випози́чуванє Позичання. Крім того, я користувалась і випозичуванєм книг-головно німецких, чи то з міської бібліотеки, чи з приватних ліпших домів, з котрих назву лиш дім одного поважного й високоосвіченого — дім старости Кохановского (Коб., Автобіографія, 18)

// див. випозичений.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me