випосажений

Ви́посажений.

1. Наділений. Коли моєму батькові було на 14-ий рік, дідо мій Яків помер, і батько, усунений вже з школи, не маючи чим оплачувати науку, покинув рідні молодші й старші сестри зі злою мачухою й пішов, випосажений 14-ма роками й прегарним голосом, у світ (Коб., Про себе саму, 41).

2. Забезпечений, обладнаний. Школа є каменем прібним спосібности кождої громадскої ради; -є рада громадска прихильна просьвіті — то школа у тій громаді гарна і як слід випосажена (Б., 1907, 94, 1)

// пол. wyposażać — 1) давати придане, виділяти частину майна, наділяти; 2) постачати, обладнати, устаткувати.