випосажити
Ви́посажити. Наділити чимось Наш нарід вислав тепер свій цвіт інтелігентних людий у боротьбу за свою утрачену правду; за своє добре, за свій народний інтерес [...]. Він випосажив їх великим довір'єм в їх добру волю і здібність (Б., 1907, 71, 1)
// пол. wyposażać — 1) давати придане, виділяти частину майна, наділяти; 2) постачати, обладнати, устаткувати.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- випосажити — -жу, -жиш, док., перех. Дати дівчині посаг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випосажити — ВИ́ПОСАЖИТИ див. випоса́жувати. Словник української мови у 20 томах
- випосажити — Ви́посажити, -жу, -жиш гл. Дать приданое. Левч. 31. Словник української мови Грінченка