витрималий

Витрима́лий. Стійкий перед хворобою. В той спосіб може господар вигодувати збіже, витримале на заразники (головні, матки і т. ин.) (Товариш, 1908, 250)

// пол. wytrzymały — витривалий, тривкий.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me