витрималий
Витрима́лий. Стійкий перед хворобою. В той спосіб може господар вигодувати збіже, витримале на заразники (головні, матки і т. ин.) (Товариш, 1908, 250)
// пол. wytrzymały — витривалий, тривкий.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me