1. Українська літературна мова на Буковині

витрутити

Ви́трутити, перен. Вивести, вибити.

● Витрутити з рівноваги — вивести з рівноваги. Волохи, навпаки, заохочені усьпіхами румуньского королівства в балканьскій кампанії гордо підняли голову вгору і лагодили ся перебрати керму в краю в свої руки. А тут приходить ся знести невдачу з вікарієм. Се витрутило їх з рівноваги (Звідомл., 1914, 59)

// пол. wytrącić z równowagi — вивести з рівноваги.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витрутити — ви́трутити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. витрутити — див. витручувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витрутити — ВИ́ТРУТИТИ див. витру́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. витрутити — Виштовхати Словник застарілих та маловживаних слів
  5. витрутити — ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. витрутити — ВИ́ТРУТИТИ див. витру́чувати. Словник української мови в 11 томах