вложувати

Вло́жувати. Укладати, складати (про думки, слова, мову). Чим більше вдивлював ся [в депутата], тим більше ставав він для Івана страшнійшим, недоступним. “Як заговорити до него? Страшно, але мушу, не можу стерпіти кривди”, — і почав у голові влóжувати реченя, шукав за словами та пригадував, як то старі люди говорили з панами, що часом чував на торзі тав склепах (Товариш, 1908, 129)

// пол. ułożyć — 1) укласти, скласти, 2) скласти, створити (про вірш тощо).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me