1. Українська літературна мова на Буковині

внести

Внести́. Подати на розгляд, подати до відома. На послідних засіданях україньского клюбу порішили наші посли внести на найблизшім повнім засіданю палати послів самостійне нагляче внесене в справі галицких надужить виборчих, причім яко внескодавці і головні бесідники виступлять пп. Окуневский і Давидяк (Б., 1907, 69, 1);

● Внести (вносити) на руки - вручити. Громадяни мають право скаржити ся на зарядженя двірника або Старшини громадскої; скарги вносити треба на руки двірника до Ради (См.-Стоцький, Громада, 30); При вільних внесках подано зборам до відома, що богослови-Українці внесли на руки ректора універзитету, бо декан богословского факультету Ґеоргів не хотів таке письмо приняти, письмо з домаганєм україньских викладів на теольоґічнім факультеті (Звідомл., 1914, 52)

// порівн. пол. składać na czyjeś rękę — вручати комусь.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. внести — вне́сти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. внести — див. вносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. внести — ВНЕСТИ́ див. вно́сити. Словник української мови у 20 томах
  4. внести — вно́сити / внести́ у ву́ха кому і без додатка. Інформувати кого-небудь про щось невідоме; доносити. Давно люди вносили у вуха недобре про Стефана та Євку (С. Фразеологічний словник української мови
  5. внести — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. внести — Вне́сти́, див. вно́сити Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. внести — ВНЕ́СТИ́ див. вно́сити. Словник української мови в 11 томах