1. Українська літературна мова на Буковині

ворохобня

Ворохо́бня. Заворушення. Перший постарав ся о заборону видавництва журнала „Руская Жизнь“, а другий зробив з петициї студентів університетских ворохобню і бунт (Б., 1895, 6, 3)

// укр. діал. ворохібини, ворохібня — заколот (ЕСУМ, 1, 429); див. іще ворохобний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ворохобня — Ворохо́бня: — бунт [47;53;XI] Словник з творів Івана Франка
  2. ворохобня — ворохо́бня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. ворохобня — ВОРОХО́БНЯ, і, ж., розм. Те саме, що бунт¹. Забули, панове, тії бунти, що були після Самойловича, і Петрикову ворохобню, і погрози посполитого люду за Палія (Б. Лепкий); Терпець урветься колись і піде ворохобня (Д. Словник української мови у 20 томах