1. Українська літературна мова на Буковині

впровадити

Впрова́дити, впрова́джувати. Ввести, завести. Як знаємо, займає вівця в нашім краю дуже важне місце. Від неї має господар не лиш молоко, бриндзю і м'ясо, але і потрібне одінє. Тому і старала ся Рада культури впровадити такі раси, котрі мали би відповідати обом цілям (Товариш, 1908, 208);

● Впровадити в (добрий) гумор - надати доброго настрою. Правду сказавши, Ви зробили мені велику несподіванку, бо я тепер над тим не думала — впрочім, впровадили-стемене в дуже добрий гумор (Коб., Листи, 24, 286);

● Впроваджувати в блуд — вводити в оману. Тому треба дуже уважати, аби замовити правдивий мій препарат, бо підроблень є багато, які Публику в блуд впроваджують, суть в ужитю і виманюють від Публики багато гроша (Товариш, 1908, рекл.)

// пол. wprowadzić w błąd — ввести в оману.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впровадити — впрова́дити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. впровадити — див. впроваджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впровадити — ВПРОВА́ДИТИ див. впрова́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. впровадити — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (ведучи, супроводжуючи, допомагати або примушувати зайти куди-небудь, у межі чогось), ЗАВО́ДИТИ, ВПРОВА́ДЖУВАТИ (УПРОВА́ДЖУВАТИ), ЗАПРОВА́ДЖУВАТИ рідше. — Док.: ввести́ (увести́), завести́, впрова́дити (упрова́дити), запрова́дити. Словник синонімів української мови
  5. впровадити — ВПРОВА́ДИТИ див. впрова́джувати. Словник української мови в 11 томах