1. Українська літературна мова на Буковині

впрост

Впрост. Безпосередньо. Замовляти можна через часописи рускі або відносячись впрост до виділу касина (Б., 1890, рекл.); Він, певно, прислав би критику впрост на руки Стоцького, а від сього вже не вирве ніхто нічо, бо він дрожить над своєю часописею, як батько над дитиною (Коб., Листи, 47, 331); Сходить бесідник на культурні завданя, які повинна сповняти велика посілість, але котрі вона не сповняє, ба навіть впрост противділає їм, винаймаючи свої добра другим (Б., 1899, 29, 1); Води спроваджує ся впрост з жерела (Б., 1899, рекл.); Паризькі товариства замість поганих вин, купованих у купців, дають своїм членам знамениті вині нараз впрост від властителів винниць полудневої Франциї (Товариш, 1908, 193)

// пол. wprost — прямо, безпосередньо.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впрост — впрост прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. впрост — (упрост), присл. 1》 Прямо на кого-, що-небудь, навпроти кого-, чого-небудь і т. ін. 2》 Обминаючи проміжні ланки; безпосередньо. 3》 у знач. прийм., діал. Уздовж. 4》 у знач. підсил. част., діал. Зовсім, цілком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. впрост — ВПРОСТ (УПРО́СТ), присл. 1. Прямо на кого-, що-небудь, навпроти кого-, чого-небудь і т. ін. – Дам я тобі й макогона, і коцюби! Та впрост до неї... (Марко Вовчок); Він устав, сперся кулаками на стіл, подивився впрост на аудиторію (І. Словник української мови у 20 томах
  4. впрост — впрост просто (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. впрост — ВПРОСТ (УПРО́СТ), присл. 1. Прямо на кого-, що-небудь, навпроти кого-, чого-небудь і т. ін. — Дам я тобі й макогона, і коцюби! Та впрост до неї… (Вовчок, VI, 1956, 265); Він устав, сперся кулаками на стіл, подивився впрост на аудиторію (Мик. Словник української мови в 11 томах