впрост
ВПРОСТ (УПРО́СТ), присл.
1. Прямо на кого-, що-небудь, навпроти кого-, чого-небудь і т. ін.
– Дам я тобі й макогона, і коцюби! Та впрост до неї... (Марко Вовчок);
Він устав, сперся кулаками на стіл, подивився впрост на аудиторію (І. Микитенко);
Впрост перед нами, в глибокій балці, лежав величезний і чистий став (Ю. Смолич).
2. Обминаючи проміжні ланки; безпосередньо.
З Рима я поїхав впрост на Капрі (М. Коцюбинський);
Далі пішли упрост по засніженому степу, уперед і вперед (Г. Колісник).
3. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на розміщення кого-, чого-небудь, на спрямованість дії по довжині чогось; вподовж.
Віддав поводи й пішов до гарматників, які вправно навертали жерло своєї зброї впрост шляху (Іван Ле).
4. у знач. підсил. част., діал. Зовсім, цілком.
Глянув Марусяк туди-сюди – і вже з розпачливою впрост рішучістю кинувся вперед, не обходячи каміння (Г. Хоткевич);
Вимагати від неї поважно які-небудь переконання і принципи було впрост неможливо (О. Кобилянська).
Значення в інших словниках
- впрост — впрост прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- впрост — Впрост. Безпосередньо. Замовляти можна через часописи рускі або відносячись впрост до виділу касина (Б., 1890, рекл.); Він, певно, прислав би критику впрост на руки Стоцького, а від сього вже не вирве ніхто нічо, бо він дрожить над своєю часописею... Українська літературна мова на Буковині
- впрост — (упрост), присл. 1》 Прямо на кого-, що-небудь, навпроти кого-, чого-небудь і т. ін. 2》 Обминаючи проміжні ланки; безпосередньо. 3》 у знач. прийм., діал. Уздовж. 4》 у знач. підсил. част., діал. Зовсім, цілком. Великий тлумачний словник сучасної мови
- впрост — впрост просто (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- впрост — ВПРОСТ (УПРО́СТ), присл. 1. Прямо на кого-, що-небудь, навпроти кого-, чого-небудь і т. ін. — Дам я тобі й макогона, і коцюби! Та впрост до неї… (Вовчок, VI, 1956, 265); Він устав, сперся кулаками на стіл, подивився впрост на аудиторію (Мик. Словник української мови в 11 томах