віднесений
Відне́сений. Дієприкм. від віднести. Вражінє, віднесене з попису, було несподівано вдоволяюче (Е́., 1907, 70, 3)
// пол. odnieść — 1) віднести, 2) домогтися, дістати, odnieść wrażenie — отримати, дістати враження.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віднесений — відне́сений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- віднесений — [в'іднесеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- віднесений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віднести. || віднесено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віднесений — ВІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до віднести́. Віднесений до свого шовкового намету, султан незабаром сконав (П. Загребельний); Полум'я, однесене вітрами, хилиться у сторону Дніпра (Л. Словник української мови у 20 томах
- віднесений — Відне́сений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віднесений — ВІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віднести́. Словник української мови в 11 томах