віднесений
ВІДНЕ́СЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до віднести́.
Віднесений до свого шовкового намету, султан незабаром сконав (П. Загребельний);
Полум'я, однесене вітрами, хилиться у сторону Дніпра (Л. Костенко);
Соціальні зміни спостерігаються з появою поховань, які віднесені нами до скелянської культури (з наук. літ.);
Визначаються ознаки, які можуть бути віднесені до загальних вимог щодо суб'єкта злочину (з публіц. літ.);
Комітети Верховної Ради України попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України (з мови документів);
// відне́сено, безос. пред.
У ст. 41 Закону України “Про охорону праці” до повноважень місцевих державних адміністрацій та рад віднесено здійснення контролю за додержанням нормативних актів про охорону праці у межах відповідної території (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- віднесений — відне́сений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- віднесений — Відне́сений. Дієприкм. від віднести. Вражінє, віднесене з попису, було несподівано вдоволяюче (Е́., 1907, 70, 3) // пол. odnieść — 1) віднести, 2) домогтися, дістати, odnieść wrażenie — отримати, дістати враження. Українська літературна мова на Буковині
- віднесений — [в'іднесеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- віднесений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віднести. || віднесено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віднесений — Відне́сений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віднесений — ВІДНЕ́СЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віднести́. Словник української мови в 11 томах