відпис

Ві́дпис. Копія. Всехвальний ц[ісарско]~ к[оролівский] Суде! На підставі статута, предложеного тут А. в оригіналі, а Б. в удостовіренім відписі для реєстру стоваришень, основало ся в Балківцях стоваришенє з необмеженою порукою під назвою: "Каса пожичкова і щаднича для громади Балківці, стоваришенє, зареєстроване з необмеженою порукою“ (См.-Стоцький, Порадник, 15); В суді вимагають трох примірників статуту, тому треба приладити ще один начальником удостовірений відпис статута і приложити до сего поданя (Канюк, 1906, 19); Позаякя собі жодного відпису з нарису не лишила, а хочу його для одної з берлінських часописей на німецьку мову переложити, то прошу мене ласкаво повідомити, чи буде нарис мій друкуватися і коли (Коб., Листи, 136, 539-540)

// пол. odpis — копія, zrobić odpis — зняти копію.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відпис — Копія [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. відпис — ві́дпис іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. відпис — -у, ч., заст. Письмова відповідь на лист і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відпис — ВІ́ДПИС, у, ч. 1. заст. Письмова відповідь на лист, повідомлення, звернення і т. ін. Написав усе, що сталося, і просив відпису (А. Словник української мови у 20 томах
  5. відпис — ВІ́ДПОВІДЬ (усне або письмове повідомлення, пояснення з приводу чийогось запитання, звертання тощо), ВІДВІ́Т заст., ВІДПОВІ́Т заст., ВІДМО́ВА заст.; ВІ́ДПИС (письмова відповідь). Він чекав на відповідь... Вона підняла голову і сказала: — Нехай я подумаю.. Словник синонімів української мови
  6. відпис — Ві́дпис, -су; -писи, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. відпис — ВІ́ДПИС, у, ч., заст. Письмова відповідь на лист і т. ін. Написав усе, що сталося, і просив відпису (Свидн., Люборацькі, 1955, 216); Півроку дожидався відповіді, а тоді попрохав вернути рукопис.., та аж на четверте прохання прийшов до мене відпис (Гр., І, 1963, 454). Словник української мови в 11 томах
  8. відпис — Відпис, -су м. Письменный отвѣтъ. Написав усе, що сталося, і просив відпису. Св. Л. 318. Словник української мови Грінченка