відтрученє

Відтру́ченє. Вирахування, вилучення із загальної суми коштів. Ось основи Райфайзенових кас: всі зиски впливають до фонду резервового по відтрученю видатків, до чого причисляють ся дивіденди і відсотки від вкладок (Б., 1895, 2, 2); Чистий зиск, який покажеть ся по відтрученю аренди, податків і денного зарібку тих, що робити муть на тій зеті, розділюєть ся по рівній пайці між власником землі і мужиками (Товариш, 1908, 137); По відтрученю видатків від доходів остає в касі готівки 303 к[орони] 66 с[отиків] (Звідомл., 1914, 48)

// пол. odtrącić — 1) відкинути, відштовхнути, 2) відкинути, відхилити (пропозицію), 3) вирахувати, відрахувати, вилучити, порівн. wytrącić, wytrącać — 1) вибити, виштовхнути, вивести, 2) вирахувати.