відтягнути

Відтягну́ти, відтяга́ти. Відняти, відрахувати. Стан пожичок для членів. Се робить ся так, що відтягає ся суму, сплачену на довги, від суми уділених пожичок (См.-Стоцький, Порадник, 47); Будьте ласкаві зробити мені тую прислугу — закупити всі письма, як можливо і “Царівну”, і вислати впрост на мій адрес сюди. Належитість за них прошу відтак відтягнути з тих грошей, котрі вишлете від “Видав[ничої] спілки” (Коб., Листи, 166, 579); Наш край Буковина має всего 700. 000 душ. Пропінаторів на Буковині є 152. Вони платять самого чиншу за пропінацию 1 міліон 223. 700 К річно. Вони мають з продажи горячих напитків зарібку 3 міліони 80. 000 К. Як відтягнути з того, що вони платять за чинш, то виходить, що їм, тим 152 пропінаторам, лишаєть ся чистого зиску 1 міліон 856 300 К (Товариш, 1908, 145)

// порівн. нім. abziehen, мат. - відняти (ziehen — тягнути).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відтягнути — відтягну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відтягнути — див. відтягати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відтягнути — ВІДТЯГНУ́ТИ див. відтя́гувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відтягнути — відтяга́ти / відтягти́ (відтягну́ти) час. Зволікати здійснення чого-небудь. Вони (махновці) добре знали умови переходу через Сиваш і тільки відтягали час, боячись якоїсь пастки (Ю. Яновський). (і) го́лосу не відтя́гне. Дуже слабий. Фразеологічний словник української мови
  5. відтягнути — ВИ́ДОВЖИТИ (зробити довшим, збільшити довжину чого-небудь), ВИ́ТЯГТИ, ВИ́ТЯГНУТИ, РОЗТЯГТИ́, РОЗТЯГНУ́ТИ (зробити довшим або більшим за розміром); ВІДТЯГТИ́, ВІДТЯГНУ́ТИ (куючи). — Недок. Словник синонімів української мови
  6. відтягнути — ВІДТЯГНУ́ТИ див. відтяга́ти. Словник української мови в 11 томах