візванє

Візва́нє.

1. Назва дії за знач. візвати. -Позвольте же ще лишень хвилинку побути з вами. - 3 сими словами він поклав книжку на стіл і, не чекаючи на візванє, сів (Галіп, 87).

2. Звернення, відозва В році 1894 ухвалив галицкий сойм візванє до правительства (Б., 1895, 20, 1)

// пол. wezwanie — 1) заклик, 2) відозва; рос. воззвание — відозва.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me