візвати

Візва́ти.

1. Закликати. Мимо того візвало міністерство скарбу всі податкові уряди, щоби не робили сторонам трудностий, та щоби, о скілько можна, вимінювали згадані монети на нові (Б., 1895, 15, 3); Такі обставини мусять не тілько Русина, але кождого розумно і справедливо мислячого чоловіка візвати до охорони перед подібними з'явищами (Б., 1895, 6, 2).

2. Запросити, покликати, викликати. О процесі укр[аїнских] студентів доносить „Zeit”, щодо віденьского краєвого суду надійшло донесене львівского суду краєвого такого змісту, що там в найблизших днях відбуде ся в справі процесу против укр[аїнских] студентів провірка ідентичности особи [...] Візвав суд около 60 сьвідків, котрих буде конфронтувати в салі судовій в ціли провіреня тожсамости особи винних. Адвокати студентів зажадали, щоб слідчий суддя, який провадив в Відни слідство в тій справі, поїхав до Львова і перепровадив особисто провіренє тожсамости особи (Б., 1907, 70, 3)

// порівн. пол. wezwać — 1) закликати, 2) покликати, викликати; рос. воззвать, книжн. — закликати (до чогось).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візвати — Кликати, покликати, викликувати, викликати, повикликувати, закликувати, закликати, позакликувати, накликати, накликати, понакликати, окликати, окликнути, поскликати, покликати, покликати, прикликати, прикликати, перекликати, перекликати, скликати, скликати, поскликати, укликати, уклйкати Словник чужослів Павло Штепа