вічовик

Вічови́к. Учасник віча, демонстрант. П. Марквичиньский завзивав вічовиків до згоди в так важній порі і робив уважними при виповнюваню карт до голосованя (Б., 1907, 39, 1); Демонстрантів привезло аж 200 поїздів, а ще більша частина їх примандрувала возами або таки пішки. Перед містом вічовики уставили ся були у величезну лаву і потягли на вічеву площу (Б., 1907, 69, 3)

// див. віче.