гершт
Гершт. Патрон, проводир. Та все-таки під впливом сьвідомих одиниць (Колесса) скоро наступає метаморфоза у думках більшости членів “Союза ”. Се бачимо хоч би з того, що ухвалою з 31. V. 1891 р. іменовано Франка (отже, провідника галицьких радикалів), а 13. V. 1893 Драгоманова (самого гершта) почесними членами товариства (Сімович, 1908, 512)
// порівн. пол. herszt — отаман, ватажок; нім. die Herrschaften — панове, господарі, die höchsten Herrschaften — їх величність.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me