грубий

Гру́бий

1. Товстий, масивний. На камізельці блищав грубий золотий ланцух враз з множеством ріжних девізок і на одній руці, убраній в блискучу рукавичку, ніс він якусь жіночу загортку (І. Матієв, Б., 1895, 16, 1)

// пол. gruba deska — товста дошка.

2. Товстий, цупкий, щільний. Полотна краєві чистоленні, від найтонших до грубих гатунків на сорочки, ногавиці, простирала, сінники і т. п. (Б., 1891, рекл.)

// пол. gruby koc — товста, цупка ковдра.

3. Щільний, непроникний. Знаємо, що нова народна штука Мидловского “Наші поселенці” вже через nie року чекає на оцінку пп. референтів театральних щодо кваліфікацій на сцену, а манускрипт вже, певно, покрила груба верства пороху, а шкода, бо штука — добра (Б., 1899, 36, 3); На зиму даємо понад шпарагами грубу верству мерви, щоби мороз їх не пошкодив (Товариш, 1908, 261);

● Груба шкіра (у когось) — (хтось) не відчуває докорів сумління, ігнорує думку інших щодо своїх негідних вчинків. Публична опінія надіяла ся, що Польоний виступить проти Гальмоша зі скаргою, але помилила ся, забувши, що в сего добродія дуже груба шкіра (Б., 1907, 3, 2)

// пол. gruboskórny — товстошкірий, нечутливий, нечулий.

4. Значний. На Народний Дім зібрали в нас лиш на самій “святочній веч[ері]“ більше як 100 фр[анків]. Всі видатки покриті, а вони були грубі — і ще якась надвишка на Народ[ний] Дім (Коб., Листи, 62, 377)

// пол. grube pieniądze — великі гроші, порівн. grube straty — великі збитки, gruby zysk — значний прибуток.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грубий — Гладкий, товстий [X] Словник з творів Івана Франка
  2. грубий — (який поводить себе нечемно) нечемний, неввічливий, неґречний, некультурний, (більшою мірою) брутальний, дикунський, різкий, зневажл. хамуватий. Словник синонімів Полюги
  3. грубий — гру́бий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. грубий — Товстий, огрядний, гладкий; (пісок) зернистий; (- шкіру) твердий, жорсткий; (виріб) невитончений, неделікатний; (голос) неприємний, різкий; (- манери) грубіянський, некультурний, неґречний, нечемний, БРУТАЛЬНИЙ, i>хто</i неотесаний... Словник синонімів Караванського
  5. грубий — -а, -е. 1》 Великий за об'ємом і поперечним перерізом; товстий. || Який має огрядне, гладке тіло. || Який складається з окремих частин, елементів великого розміру. 2》 Твердий, жорсткий, з нерівною поверхнею. Груба їжа — проста, важка для перетравлення їжа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. грубий — 1. висікака, гадра, гаргара, грундаль, зухвалий, зневажливий, неввічливий, неповажливий, нечема, нечемний, див. ординарний 2. це див. товстий Словник чужослів Павло Штепа
  7. грубий — гру́бий грубий товстий, огрядний || грубкуватий ◊ гру́ба ри́ба → риба ◊ гру́бий хаба́р → хабар Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. грубий — За грубе слово не сердся, а на ласкаве не здавайся. Повчання як легше жити серед людей. Не треба ображатися, коли тобі сказали щось неприємне, і не треба бути занадто піддатливим на ласкаве слово. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. грубий — I брутальний, грубань, грубіян, грубіянський, грубуватий, зухвалець, зухвалий, зухвальний, зухвалуватий, зухвалькуватий, зухвальний, зухвальник, мужлай, мужлан, мурло, мурмило, нахабний, нахрапистий, нахрапник, неввічливий, невихований, неґречний... Словник синонімів Вусика
  10. грубий — ВАГІ́ТНА (про жінку — яка перебуває в стані вагітності), ВАЖКА́ розм., ТЯЖКА́ розм., ЧЕРЕВА́ТА розм., У ВАЗІ́ розм., У ТЯ́ЖІ (У ТЯЖУ́) розм., У ПОВА́ЖНОМУ СТА́НІ заст., ГРУ́БА діал., У ВАГОТІ́ діал., ПРИ НАДІ́Ї діал. Пройшла невисока вагітна жінка (Л. Словник синонімів української мови
  11. грубий — ГРУ́БИЙ, а, е. 1. Великий за об’ємом та поперечним перерізом; товстий. Незабаром увійшов Порицький.., тулячи під пахвою якусь грубу книжку (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  12. грубий — Грубий, -а, -е 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Ком. ІІ. № 745. Було собі два попи здорових і грубил. Чуб. II. 335. Груба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Як що грубе скажеш.... ЗОЮР. І. 12. 3) грубий. Плохой. Словник української мови Грінченка