двірникувати

Двірникува́ти. Бути на посаді двірника, виконувати обов’язки двірника. А вже найбільше клопоту й сварні було, як прийшло до громадских виборів. Кождий хотів ввійти до ради, кождий прецінь газда. Чому б єму й не двірникувáти (Товариш, 1908, 121).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me