денунціяция

Денунція́ция. Донос, наклеп. Тиміньский знав про рублі давно, бо й сам для себе їх дістав, а проте віднекував ся їх і доси, та й голосив світови, що рублі — то видумки і денунцияциї Українців (Б., 1895, 5, 3); Волян згадав про ріжні денунцияциї та клевети (Б., 1895, 8, 3)

// пол. denuncjacja — донос, наклеп, denuncjować — доносити (на когось), прискаржувати (когось).