депримуючо
Деприму́ючо, присл. Гнітюче, пригнічуюче. Все- таки факт лишаєть ся фактом, що названі три посли [дд. Король, Давидяк і Курилович] зіґнорували з’їзд “яйцеметателів ”, а се мусить вельми депримуючо відбитись в цілій партії "Русская Рада" (Б., 1907, 81, 1)
// пол. deprymować — пригнічувати, гнобити, deprymujący — такий, що гнітить, пригноблює.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me