децімований

Децімо́ваний. Десяткований, зменшений у числі на кожного десятого. Посол Вітик (укр. -соц.) вказує на вірну службу христіяньских соціялів колу польскому, але обі сі партиї мають по шістьох роках увійти в палату в децімованім числі (Б., 1907, 73, 2)

// порівн. децимація, лат. -десяткування, кара на смерть кожного десятого, коли злочин заподіяла маса; в європейських державах уживали її до XIX ст., у Росії до 1868 р. ; децимувати, лат. - 1) десяткувати, нищити (про пошесть), 2) карати на смерть кожного десятого (СЧС, 139); пол. dziesiątkować -1) карати (страчувати) кожного десятого, 2) винищувати, завдавати великих втрат; див. іще здесяткований, здесяткувати.