дивіденда

Дивіде́нда, ж.р. Дивіденд. Дивіденда обмежена, не повинна перевисшати проценту від вкладок щадничих (Б., 1895, 2, 2); Уділи позістають власностию членів і приносять дивіденду в висоті, означеній загальними зборами з чистого зиску з кінцем року (Б., 1895, 60, 2); Дивіденд виплачувати не вільно (Канюк, 1906, 34); За перший рік, в якім випав неврожай, мужики дістали окрім поденної плати ще й малу дивіденду (Товариш, 1908, 137)

// пол. dywidenda, ж.р. — дивіденд.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дивіденда — Дивіде́нда: — доходи з акцій, доходи власників акцій [44-1] Словник з творів Івана Франка