довжний

До́вжний. Борговий.

● Запис довжний — позичковий запис, лист. Члени мають з каси в разі, як потребують пожички, такі вигоди: не пишуть векслів, ані не мусять іти до нотара і позволяти интабулювати довг на своїм господарстві, лиш підписують у селі у своїй касі при двох сьвідках запис довжний (той запис довжний має, окрім довжника, підписати ще также оден або і два ручителі) (См.-Стоцький, Порадник, 5); Крамниця купувала всякі товари у гуртівників за готові гроші і продавала людям також лиш за готові гроші, а ніколи на борг Хто не міг купувати кождого часу все за готівку, той виставив у касі запис довжний, напр., на сто корон (Товариш, 1908, 155);

● Скрипт довжний — позичковий лист (бланк). Скрипти довжны для товариств “Власна поміч“ продає по 50 кр. залібру (Б., 1890, рекл.)

// порівн. пол. dłużny — борговий, skrypt dłużny — позичковий запис, лист; рос. долг — борг, долговой — борговий, зае́мное письмо — позичковий запис, лист

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me