догідний
Догі́дний. Вигідний для клієнта. Догідний доїзд від зелізничої стациї в Кімполюнгу підводами, що ожидають кождого поїзду (Б., 1899, рекл.); Більші замовленя — на догідні рати (Б., 1909, рекл)
// пол. dogodny — вигідний, зручний, сприятливий, dogodne warunki — вигідні умови, dogodna komunikacja — вигідне сполучення.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- догідний — Догі́дний: — придатний на що-небудь [43] Словник з творів Івана Франка
- догідний — догі́дний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- догідний — -а, -е, діал. 1》 Який, задовольняючи певні вимоги, може бути вживаний для чого-небудь; придатний на що-небудь. 2》 Зручний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- догідний — догідний вигідний, доречний (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- догідний — ВІДПОВІ́ДНИЙ (який задовольняє певні вимоги, відповідає певним умовам), ВИ́ГІДНИЙ, НАЛЕ́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ПРИСТО́ЙНИЙ, ПІДХО́ЖИЙ, ПІДХОДЯ́ЩИЙ розм., ГО́ЖИЙ розм., ПРИГО́ЖИЙ розм., ЗДА́ТНИЙ розм., ПРИГІ́ДНИЙ розм. рідше, ГОДЯ́ЩИЙ розм. рідко, ЗДА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
- догідний — Догі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- догідний — ДОГІ́ДНИЙ, а, е, діал. 1. Який, задовольняючи певні вимоги, може бути вживаний для чого-небудь; придатний на що-небудь. Способи, які йому [судді] підсувалися, не годилися з його сумлінням, хоча були добрі та догідні (Кобр., Вибр., 1954, 36). 2. Зручний. Словник української мови в 11 томах
- догідний — Догідний, -а, -е Пригодный, годный. Таке догідне, що тільки на смітник повикидать. Ном. № 6548. Словник української мови Грінченка