додатний
Дода́тний. Позитивний. Президент Сель перебував знов у Відни і конферував з гр. Туном, але до якихось додатних вислідів не прийшло (Б., 1899, 35, 2)
// пол. dodatni — позитивний.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- додатний — дода́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- додатний — -а, -е. 1》 мат. Більший за нуль, який становить величину із знаком плюс. 2》 фіз. Стос. до того виду електрики, частками якого є протони, позитрони і т. ін. Додатний заряд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- додатний — ДОДА́ТНИЙ, а, е. 1. мат. Більший за нуль, який становить величину із знаком плюс. Число із знаком плюс (+).. називається додатним (Алг., І, 1956, 19). 2. фіз. Стос. до того виду електрики, частками якого є протони, позитрони і т. ін. Додатний заряд. Словник української мови в 11 томах