додатний
ДОДА́ТНИЙ, а, е.
1. мат. Більший за нуль, який становить величину із знаком плюс.
Число із знаком плюс (+).. називається додатним (Алг., І, 1956, 19).
2. фіз. Стос. до того виду електрики, частками якого є протони, позитрони і т. ін.
Додатний заряд.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- додатний — дода́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- додатний — Дода́тний. Позитивний. Президент Сель перебував знов у Відни і конферував з гр. Туном, але до якихось додатних вислідів не прийшло (Б., 1899, 35, 2) // пол. dodatni — позитивний. Українська літературна мова на Буковині
- додатний — -а, -е. 1》 мат. Більший за нуль, який становить величину із знаком плюс. 2》 фіз. Стос. до того виду електрики, частками якого є протони, позитрони і т. ін. Додатний заряд. Великий тлумачний словник сучасної мови