1. Великий тлумачний словник сучасної мови

додатний

дода́тний

-а, -е.

1》 мат. Більший за нуль, який становить величину із знаком плюс.

2》 фіз. Стос. до того виду електрики, частками якого є протони, позитрони і т. ін. Додатний заряд.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. додатний — дода́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. додатний — Дода́тний. Позитивний. Президент Сель перебував знов у Відни і конферував з гр. Туном, але до якихось додатних вислідів не прийшло (Б., 1899, 35, 2) // пол. dodatni — позитивний. Українська літературна мова на Буковині
  3. додатний — ДОДА́ТНИЙ, а, е. 1. мат. Більший за нуль, який становить величину із знаком плюс. Число із знаком плюс (+).. називається додатним (Алг., І, 1956, 19). 2. фіз. Стос. до того виду електрики, частками якого є протони, позитрони і т. ін. Додатний заряд. Словник української мови в 11 томах