доживотний

Доживо́тний. Довічний. Всі волоскі товариства мали в нім [митрополиті] ревного мецената, діставали від него місячну доживотну значну вкладку (Б., 1895, 27, 2)

// пол. dożywotni — довічний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доживотний — Доживо́тний: — пожиттєвий [54] Словник з творів Івана Франка
  2. доживотний — -а, -е, заст. До кінця днів, поки й віку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доживотний — Побічний, див. досмертно Словник чужослів Павло Штепа
  4. доживотний — Довічний Словник застарілих та маловживаних слів
  5. доживотний — Доживо́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)