доживотний

доживо́тний

-а, -е, заст.

До кінця днів, поки й віку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доживотний — Доживо́тний: — пожиттєвий [54] Словник з творів Івана Франка
  2. доживотний — Доживо́тний. Довічний. Всі волоскі товариства мали в нім [митрополиті] ревного мецената, діставали від него місячну доживотну значну вкладку (Б., 1895, 27, 2) // пол. dożywotni — довічний. Українська літературна мова на Буковині
  3. доживотний — Побічний, див. досмертно Словник чужослів Павло Штепа
  4. доживотний — Довічний Словник застарілих та маловживаних слів
  5. доживотний — Доживо́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)