1. Українська літературна мова на Буковині

допильнувати

Допильнува́ти. Дотриматися, зберегти. Берлиньска преса підняла величезний крик на хіньско-япанский договір і доказує, що вже найвисша пора, щоби держави европейскі допильнували своїх інтересів на далекім Всході (Б., 1895, 19, 3)

// пол. dopilnować — 1) доглянути, 2) допильнувати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допильнувати — допильнува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. допильнувати — див. допильновувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допильнувати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. допильнувати — ДОПИЛЬНУВА́ТИ див. допильно́вувати. Словник української мови в 11 томах
  5. допильнувати — Допильновувати, -новую, -єш сов. в. допильнувати, -ную, -єш, гл. Досматривать, досмотрѣть, достерегать, достеречь. Допильнуй діток моїх. Знають німці, як хутче збірати збожжя і як допильнувати його. Дещо, 11. Словник української мови Грінченка