дописати
Дописа́ти, допи́сувати. Бути на висоті, справдити сподівання, не підвести. Той князь був в послідних часах директором цирку. З своєю трупою гостив кілька літ тому в Варшаві, але що интерес йшов зле, Ґіка звинув буду і переніс ся на якийсь час до Станіславова. І тут цирк не дописував (Б., 1899, 36, 3); Добірні солісти, які, може, в опері де-не-де не дописували, але в опереті були панами ситуації, врешті, саля, повна гостий, підбадьорувала акторів, які грали і сьпівали з видимим вдоволенєм і вервою (Б., 1907, 121, 3); Діяльність виділу була млява, бо й інтерес членів до товариства не дописував, що показує найяркійше у великій залеглости сплати членьских вкладок (Звідомл., 1914, 33)
// пол. dopisać — 1) дописати, 2) приписати, 3) (частіше з nie) справдити сподівання, не підвести, zdrowie nie dopisuje — здоров’я підводить.
Значення в інших словниках
- дописати — дописа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- дописати — див. дописувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дописати — Дописа́ти, -пишу́, -пи́шеш, -пи́шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дописати — ДОПИСА́ТИ див. допи́сувати. Словник української мови в 11 томах
- дописати — Дописати см. дописувати. Словник української мови Грінченка