досьвідчений

Досьві́дчений. Знаний з досвіду, випробуваний. При даваню пожичок треба поступати якнайрозважнійше. Бо се вже річ досьвідчена, що деколи такі Каси пожичкові, уділюючи легкодушно пожички на річи непотрібні або навіть шкідливі, своїм членам замість пожитку приносили шкоду, бо давали їм можність піячити, грати в карти і т. п. (См.-Стоцький, Порадник, 39)

// пол. doświadczony -досвідчений, випробуваний.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me