1. Українська літературна мова на Буковині

дотикати

Дотика́ти. Стосуватися (чого?), бути пов’язаним (з чим?). Тому, що кождий, молодий чи старий, мусить знати близше те окруженє, серед якого виростає, а в першій мірі свій край і нарід, його минувшину, теперішнє положене і потреби, повинна кружкова бібліотека містити доконче гарний і великий вибір тих праць і видань, що дотикають, обговорюють або розсліджують повисші справи (Кузеля, 1910, 6)

// пол. dotykać — 1) торкатися (кого?, чого?), доторкатися (до кого?, до чого?), 2) перен. стосуватися (кого?, чого?).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дотикати — дотика́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. дотикати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. 1》 Доторкатися. 2》 Діяти на органи відчуття. 3》 перен. Завдавати кому-небудь неприємностей ущипливими, дошкульними словами або діями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дотикати — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  4. дотикати — ДОТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. 1. Доторкатися. [Геррісон:] Всі вони [робітники], коли дотикали щіточкою вуст, впускали в свій організм певну долю радію (Ірчан, І, 1958, 261). ◊ Землі ́не дотика́ти — те саме, що Землі ́не доторка́тися ( див. Словник української мови в 11 томах
  5. дотикати — I. Дотикати, -каю, -єш сов. в. доткнути, -кну, -неш, гл. 1) Дотрагиваться, дотронуться, прикасаться, прикоснуться. 2) Колоть, уколоть, уязвлять, уязвить словами. --------------- II. Дотикати, -каю, -єш сов. в. доткати, -тчу, -чеш, гл. Словник української мови Грінченка