дотикаючий

Дотика́ючий. Стосовний, який має стосунок (до когось, чогось). Національні [бібліотеки] (як приміром польське Ossolineum або український з заложеня Народний Дім) старають ся зібрати і переховати усі виданя, вже оголошені в даній мові або дотикаючі рідної території (Кузеля, 1910, 4)

// див. дотикати.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me