дотикаючий
Дотика́ючий. Стосовний, який має стосунок (до когось, чогось). Національні [бібліотеки] (як приміром польське Ossolineum або український з заложеня Народний Дім) старають ся зібрати і переховати усі виданя, вже оголошені в даній мові або дотикаючі рідної території (Кузеля, 1910, 4)
// див. дотикати.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me