1. Українська літературна мова на Буковині

дотинок

Доти́нок. Шпилька, перен., кпини, мн. На настрій в товаристві вказують нам протоколи з 1894р. Тон бесід членів “Союза” легкий, буршікозний. Не видно поваги, падають ріжні дотинки, а вслід за тим лайка(Сімович, 1908, 514)

// пол. docinek — шпилька, кпини, мн., docinać — 1) дотинати, дорізати, 2) підрізати, підрівнювати, 3) підганяти (батогом), підхльоскувати, 3) перен. підпускати шпильки, шпигати, уїдати, говорити уїдливо.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дотинок — Ущипливе слово, тон [V] Доти́нки: До́тинки: — кепкування [16] — уразливі слова, докори [I] — шпигання (словами) [9;II] до́тинки: колкости [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. дотинок — доти́нок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. дотинок — -нку, ч., діал. Докір, дошкульне слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дотинок — ДО́КІ́Р (висловлене комусь або передане в інший спосіб звинувачення, невдоволення тощо), ЗА́КИД, ДОРІКА́ННЯ, ПОПРІКА́ННЯ перев. мн., розм., ПРИПА́РКА ірон., НАГА́НА зах., ДОТИ́НОК зах., ДОКО́РА діал.; КАРТА́ННЯ (гостре або з лайкою); ПЕРЕКО́РИ розм. Словник синонімів української мови
  5. дотинок — ДОТИ́НОК, нку, ч., діал. Докір, дошкульне слово. — Не знаєш елементарної річі, — з їдким дотинком сказала пані Трацька (Фр., III, 1950, 367). Словник української мови в 11 томах