1. Словник української мови в 11 томах

дотинок

ДОТИ́НОК, нку, ч., діал. Докір, дошкульне слово.

— Не знаєш елементарної річі, — з їдким дотинком сказала пані Трацька (Фр., III, 1950, 367).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дотинок — Ущипливе слово, тон [V] Доти́нки: До́тинки: — кепкування [16] — уразливі слова, докори [I] — шпигання (словами) [9;II] до́тинки: колкости [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. дотинок — доти́нок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. дотинок — Доти́нок. Шпилька, перен., кпини, мн. На настрій в товаристві вказують нам протоколи з 1894р. Тон бесід членів “Союза” легкий, буршікозний. Не видно поваги, падають ріжні дотинки, а вслід за тим лайка(Сімович, 1908, 514) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  4. дотинок — -нку, ч., діал. Докір, дошкульне слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дотинок — ДО́КІ́Р (висловлене комусь або передане в інший спосіб звинувачення, невдоволення тощо), ЗА́КИД, ДОРІКА́ННЯ, ПОПРІКА́ННЯ перев. мн., розм., ПРИПА́РКА ірон., НАГА́НА зах., ДОТИ́НОК зах., ДОКО́РА діал.; КАРТА́ННЯ (гостре або з лайкою); ПЕРЕКО́РИ розм. Словник синонімів української мови